Опис
В статті розкривається поняття нерухомості за українським законодавством, аналізуються її види, виявляються спірні підходи до значення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Звертається увага на умовність наданих у законі критеріїв визначення нерухомості, зокрема щодо квартири та парко-місця як так званої «просторової власності», багатоквартирного будинку. Доводиться, що реальним показником віднесення тих чи інших речей до нерухомих є не стільки її фізичні властивості та юридичні вимоги до оформлення прав на нерухомість, їх набуття та припинення, а значення цих речей для цивільного обороту. Така само причина й дозволу такого правового наслідку самочинного будівництва як наявність правового механізму набуття права власності на нього. Зважується на проблемність значення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно як юридичного факту, яке слідує з практики Верховного Суду. Дискутується значення частки в праві на нерухомість як об’єкту права, що має аналогічний правовий режим із самою нерухомістю.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.