Подання і збирання доказів. Практика Європейського Союзу

Актуальність дослідження зумовлено адаптацією механізмів правового регулювання процесуальних відносин в Україні із правом Європейського Союзу. мета дослідження полягає у виявленні форм і правил збирання й подання доказів у цивільних та комерційних справах за законодавством Європейського Союзу. Методи дослідження. Для написання статті опрацьовано першоджерела, до яких належить законодавство Європейського Союзу. Проаналізовано наукові праці зарубіжних авторів, які присвячені окремим аспектам досліджуваної проблеми. Досягнення окресленої мети стало можливим завдяки використанню комплексу методів наукового пізнання, зокрема філософського (арістотелівського), загально-наукових (описового, системного, порівняльного, структурно-функційного), а також спеціальних (що розроблені неюридичними науками, зокрема аналіз писемних юридичних джерел, кібернетичний) та окремих (що розвинені юридичними науками: формально-догматичний і спеціально-юридичний) методів. Наукова новизна полягає в тому, що ця стаття є одним із перших комплексних досліджень особливостей збирання й подання доказів у цивільних та комерційних справах у Європейському Союзі. Результати. Досліджено особливості збирання і подання доказів у цивільних і комерційних справах за правилами, установленими у Європейському Союзі. Обґрунтовано необхідність врахування цих особливостей у процесуальному законодавстві України і практиці його застосування. Висновки. Європейський Союз є послідовним у впровадженні інноваційних технологій у всі сфери життя, а також цифровізації економічних та судових процесів. Використання електронних, дистанційних технологій при розгляді цивільних та комерційних справ має забезпечувати необхідний рівень безпеки під час збирання та одержання доказів. На відміну від процесуального законодавства України та практики його застосування, для збирання та одержання доказів у цивільних та комерційних справах в Європейському Союзі використовується децентралізована ІТ-система з метою спрощення та підвищення ефективності судових процесів, а також забезпечення більшої правової визначеності.