Перетворювальні права (Gestaltungsrechte) за німецьким правом

Анотація

Стаття присвячена дослідженню поняття перетворювальних прав (Gestaltungsrechte) у німецькій юридичній науці. Перетворювальним є право на зміну правовідносин, що належить певній особі, за допомогою волевиявлення про перетворення як одностороннього правочину. У результаті здійснення перетворювального права правовідносини можуть бути змінені, припинені, скасовані, а так само уточнений їхній зміст або створені нові правовідносини. Німецьке цивільне укладення не містить безпосередньо поняття «перетворювальні права». Зазначене вище визначення було розроблено лише юридичною наукою, яка об’єднала ці права в загальну групу. В статті приділена значна увага внеску видатних німецьких правознавців, що започаткували та розвинули це поняття в юридичній науці, починаючи від часів Еміля Зеккеля (Emil Seckel), який запровадив його ще 1903 року та продовжуючи його послідовниками.

Автором здійснена всебічна характеристика перетворювальних прав та наведена класифікація видів в залежності від наслідків, які вони можуть спричиняти: виникнення нових правовідносин; зміна або уточнення змісту наявних правовідносин; припинення або скасування правовідносин. На підставі чинного німецького цивільного законодавства наведена широка палітра прикладів перетворювальних прав всіх видів та їх внутрішньої розгалуже- ності в межах виду.

Детально досліджено: механізми реалізації перетворювальних прав (повідомленні іншої сторони про зміну правового становища, судове рішення про перетворення); захист особи, щодо якої здійснюється перетворювальне право (gestaltungsgegner); використання перетворювального права (здійснення перетворювальних прав веде одночасно до того, що вони набувають статусу використаних і на цій підставі припиняються); зустрічні перетворювальні права; особливості передання, захисту та неподільності перетворювального права.

Посилання

Adomeit K. Gestaltungsrechte, Rechtsgeschдfte, ansprьche – Zur Stellung der Privatautonomie im Rechtssystem. Duncker & Humblot, 1969.
Baur F., Baur J. F., Stьrner R. Sachenrecht. 18. aufl. C. H. Beck, 2009.
1. Baur F., Stьrner R., Bruns A. Zwangsvollstreckungsrecht. 13. aufl. C. F. Mьller, 2006.
2. Bekker E. I. System des heutigen Pandektenrechts. Bd. 1. Hermann Bohlau, 1886.
3. Brinz A. von. lehrbuch der Pandekten. Bd. 1. 2. aufl. verlag von a. Deichert, 1873.
4. Crome C. System des Deutschen Bьrgerlichen Rechts. Bd. 1: Einleitung und
  allgemeiner Teil. Mohr, 1900.
5. Enneccerus L. Rechtsgeschдft, Bedingung und anfangstermin. Zweite abteilung: Die
  wirkung bedingter und befristeter Rechtsgeschдfte. N. G. Elwert, 1889.
6. Flume W. Allgemeiner Teil des Bьrgerlichen Rechts. Bd. 2: Das Rechtsgeschдft. 4.
  Aufl. Springer, 1992.
7. Hattenhauer C. Einseitige private Rechtsgestaltung – Geschichte und Dogmatik.
  Mohr, 2011.
8. Hellwig K. anspruch und Klagerecht. verlag von G. Fischer, 1900 («abhandlungen
  zum Privatrecht und CivilprozeЯ des Deutschen Reiches», herausgegeben von Otto
  
  Fischer, Bd. 5, H. 1).
9. Hellwig K. lehrbuch des deutschen CivilprozeЯrechts. Bd. 1. verlag von a.
  Deichert, 1903.
10. Kцhler H. BGB – allgemeiner Teil. 40. aufl. C. H. Beck, 2016.
11. Koziol H., Welser R., Kletečka A. Bьrgerliches Recht. Bd. 1: allgemeiner Teil,
  Sachenrecht, Familienrecht. 14. aufl. Manz, 2014.
12. Kьbler F., Assmann H.-D. Gesellschaftsrecht. 6. aufl. C. F. Mьller, 2006.
13. Larenz K. lehrbuch des Schuldrechts. Bd. 1: allgemeiner Teil. 14. aufl. C. H. Beck, 1987.
14. Larenz K., Canaris C.-W. lehrbuch des Schuldrechts. Bd. 2: Besonderer Teil.
  Hbd. 2. 13. aufl. C. H. Beck, 1994.
15. Larenz K., Wolf M. allgemeiner Teil des Bьrgerlichen Rechts. 9. aufl. C. H. Beck, 2004.
16. Medicus D., Petersen J. allgemeiner Teil des BGB. 11. aufl. C. F. Mьller, 2016.
17. Rosenberg L., Schwab K. H., Gottwald P. Zivilprozessrecht. 16. aufl. C. H. Beck, 2004.
18. Schmidtbleicher R. Die anleiheglдubigermehrheit – Eine institutionenцkonomische,
  rechtsvergleichende und dogmatische Untersuchung. Mohr, 2010.
19. Seckel E. Die Gestaltungsrechte des Bьrgerlichen Rechts // Festgabe der Juristischen Gesellschaft zu Berlin zum 50 jдhrigen Dienstjubilдum ihres vorsitzenden, des
  wirklichen geheimen Rats Dr. Richard Koch. Otto L iebmann, 1903.
20. Soergel O., Stцcker O. EU-Osterweiterung und dogmatische Fragen des immobiliarsachenrechts – Kausalitдt, akzessorietдt und Sicherungszweck //
  Zeitschrift fьr Bankrecht und Bankwirtschaft (ZBB). 2002. H. 5.
21. Sohm R. Der Gegenstand – Ein Grundbegriff des Bьrgerlichen Gesetzbuches.
  Duncker & Humblot, 1905.
22. Thon A. Rechtsnorm und subjectives Recht. H. Bцhlau, 1878.
23. Tuhr A. von. Der allgemeine Teil des Deutschen Bьrgerlichen Rechts. Bd. 1:
  allgemeiner lehren und Personenrecht. Duncker & Humblot, 1910.
24. Windscheid B. lehrbuch des Pandektenrechts. Bd. 1. 6. aufl. Rьtten & Loening, 1887.
25. Wolf M., Neuner J. allgemeiner Teil des Bьrgerlichen Rechts. 11. aufl. C. H. Beck, 2016.
  
  28. Zitelmann E. internationales Privatrecht. Bd. 2 (Erstes Stьck). Duncker & Humblot, 1898.