Компенсаційні механізми у житлових у правовідносинах: від соціальних гарантій до цивільно-правового захисту

Стаття присвячена з’ясуванню правової природи та специфіки інституту компенсації в умовах оновлення житлового законодавства України. Автором обґрунтовано роль компенсації як інструменту захисту житлових прав та класифіковано її форми за підставами виникнення: а) забезпечення блага (кошти на придбання житла); б) покриття видатків при реалізації права (вимушена оренда); в) відшкодування за припинення права на житло чи його частку; г) віднов- лення майна, знищеного внаслідок військових дій. Доведено, що компенсація постає еквівалентом втрачених благ, а її метою є соціалізація житлового права через заміщення відсутності житла іншими матеріальними благами.

Особливу увагу приділено формам компенсації, які в умовах воєнного стану та відбудови реалізуються не лише грошовими виплатами, а й у натуральній формі: наданням житлових сертифікатів, виконанням будівельних робіт чи проектуванням. Констатовано, що категорія «справедлива компенсація» є абстрактною, оскільки її зміст залежить від економічного стану держави та індивідуального сприйняття блага особою. У роботі виявлено критичні недоліки існуючих механізмів компенсації житлових благ. Зокрема, обґрунтовано, що компенсація за оренду житла військовослужбовцями не відповідає ринковим реаліям через прив’язку до заниженого прожиткового мінімуму. Запропоновано впровадження регіональних коефіцієнтів та перегляд методології визначення базових соціальних стандартів. Також доведено необхідність удосконалення черговості виплат членам сімей захисників України, оскільки чинний порядок не повною мірою узгоджується з принципами сімейного та спадкового права. Зроблено висновок, що компенсація має трансформуватися у комплексний та соціально справедливий механізм відновлення майнового стану особи.