Правове регулювання забезпечення споживчих кредитів на проживання (іпотеки) за законодавством Чехії

Статтю присвячено комплексному аналізу правового регулювання забезпечення споживчих кредитів на житло в Чехії, які фактично виконують функції іпотеки, попри відсутність формального закріплення цього терміна в цивільному законодавстві. Актуальність дослідження зумовлена розбіжністю між практикою фінансового ринку та нормативним регулюванням, динамічними змінами іпотечного сектору, впливом макроекономічних чинників і потребою у чіткому визначенні характерної для чеського права концепції «заставного забезпечення» (jistota), яке не є самостійним засобом забезпечення боргу, а слугує загальною основою для встановлення різних форм забезпечення, таких як застава, порука або фінансова гарантія. Метою роботи є з’ясування особливостей застави нерухомості як інструменту забезпечення споживчих кредитів та визначення її місця в системі чеського приватного права. Завдання статті охоплюють аналіз чинного законодавства, характеристику механізмів гарантії виконання зобов’язань, співвідношення акцесорних та абстрактних забезпечувальних моделей, а також узагальнення відповідної судової практики. Методологію становлять формально-юридичний, порівняльно-правовий, історико-правовий та системно-структурний методи, аналіз судових рішень Верховного суду Чехії та статистичних даних ČNB. У роботі показано, що чеське право регулює іпотеку через інститут застави та норми про надання майнової гарантії кредитору; виявлено колізії між доктриною, практикою та законодавством, а також окреслено перспективи кодифікації терміна «іпотека» у цивільне та фінансове законодавство. Узагальнено, що впорядкування термінології, чіткі межі між видами забезпечень та уніфікація правозастосування підвищили б правову визначеність та ефективність іпотечного ринку Чехії.