Жорнокуй Юрій. Порівняльний аналіз правосуб’єктності юридичної особи та штучного інтелекту у контексті впливу на корпоративне управління

У статті здійснено порівняльний аналіз правової доктрини щодо наділення юридичної особистості правосуб’єктністю як одним з елементів її правової характеристики. Основний наголос зроблено на останніх дослідженнях щодо можливості існування правосуб’єктності у штучного інтелекту. Доведено, що використання у правозастосуванні та доктрині конструкції штучного інтелекту ще не є свідченням доцільності негайного наділення її правосуб’єктністю. Обґрунтовано, що навіть сьогодні, порівняно з конструкцією юридичної особи, це питання є досить складним і проблематичним для вирішення, що і є однією з головних причин невизнання за штучним інтелектом законності набуття правосуб’єктності, поруч з фізичними та юридичними особами як самостійними учасниками корпоративних правовідносин. Зауважується, що штучний інтелект на сьогодні – одна з найбільш важливих передових технологій сучасності, проте він є системою, яка лише імітує розумову поведінку людини. Звертається увага, що технології штучного інтелекту активно застосовуються в рамках корпоративного управління, проте на сьогодні відсутні загальновизнані механізми відповідного застосу- вання. З метою попередження ризиків, які можуть бути у сфері корпоративного управління при застосуванні технологій штучного інтелекту, запропоновано напрацювати механізми покладення на корпорації обов’язку з розробки внутрішніх актів, які б регулювали вплив штучного інтелекту на прийняття рішень членами органів таких юридичних осіб; на законодавчому рівні окреслити межі застосування технологій штучного інтелекту під час прийняття рішень членами органів корпорації; напрацювати норми, які б закріпили підзвітність систем штучного інтелекту (наприклад, їх розробнику, юридичній особі, яка має права щодо такої системи тощо) та встановили механізм відповідальності за завдання шкоди системами штучного інтелекту.

Посилання відповідно до ДСТУ 8302:2015