Автори повинні дотримуватися високих стандартів щодо найкращої практики публікацій. Фальсифікація або фабрикація даних, плагіат, у тому числі дублююча публікація власного твору автора без належного цитування, а також незаконне привласнення авторства є неприйнятними практиками. Будь-які випадки етичних або публікаційних зловживань розглядаються нами дуже серйозно у відповідності до рекомендацій Комісії з етики публікацій (COPE), яких ми намагаємося дотримуватися.
На цій сторінці розміщено наступні політики/процедури:
- Політика щодо плагіату
- Розкриття джерел фінансування
- Процедури відкликання, виправлення або ретракції статей
- Політика виявлення та врегулювання конфлікту інтересів
- Політика щодо використання генеративного штучного інтелекту (ШІ)
Політика щодо плагіату
Політика журналу щодо плагіату ґрунтується на принципах академічної доброчесності, наукової етики та дотримання міжнародних стандартів публікаційної діяльності у сфері правничих наук. Журнал виходить з того, що доброчесність є базовою умовою наукової юридичної дискусії та передумовою довіри до доктринальних висновків, які публікуються.
У межах цієї політики плагіат означає будь-яке використання результатів інтелектуальної діяльності інших осіб без належного та чіткого посилання на джерело, зокрема шляхом відтворення або адаптації чужих текстів, ідей, доктринальних позицій, побудов аргументації, результатів правового аналізу чи авторських інтерпретацій розуміння норм права або судової практики, яке призводить до введення в оману щодо авторства, походження або рівня оригінальності та наукової новизни відповідного дослідження. До порушень академічної доброчесності у правничих публікаціях належать, зокрема, прямий (дослівний) плагіат, мозаїчний плагіат, некоректний або прихований парафраз доктринальних джерел, самоплагіат, а також маніпулятивне цитування, яке спотворює зміст правових позицій чи джерел.
Редакція журналу враховує, що правничі дослідження неминуче ґрунтуються на аналізі нормативно-правових актів, судових рішень, міжнародних договорів та усталених доктринальних формулювань. Використання текстів законів, підзаконних актів, судових рішень і офіційних документів саме по собі не вважається плагіатом за умови чіткого зазначення джерела та дотримання правил цитування. Аналогічно допустимим є відтворення загальновідомих юридичних дефініцій і категорій, якщо таке відтворення не маскує відсутність власного наукового внеску автора.
Усі рукописи, подані до журналу, проходять обов’язкову первинну перевірку із застосуванням програмних засобів виявлення текстових збігів, таких як Turnitin та Grammarly. Результати перевірки аналізуються редакцією не формально, а з урахуванням характеру збігів, їх функціональної ролі в тексті, наявності коректних посилань та специфіки юридичної аргументації. Кількісні показники збігів не розглядаються як самостійна підстава для прийняття рішення без якісного правового аналізу.
У разі виявлення ознак порушення принципів академічної доброчесності редакція застосовує диференційований підхід. Якщо порушення має технічний або неістотний характер і може бути усунуте шляхом уточнення посилань або переформулювання окремих фрагментів без зміни наукової суті роботи, автору може бути запропоновано доопрацювання рукопису. У випадках суттєвого плагіату, самоплагіату або системного запозичення без належного наукового опрацювання рукопис відхиляється. Якщо порушення виявляється після публікації, журнал діє відповідно до міжнародних стандартів публікаційної етики, включно з можливістю оприлюднення застереження, виправлення або відкликання статті.
Подання рукопису до журналу означає підтвердження автором того, що робота є оригінальною, не перебуває на розгляді в іншому виданні та містить належні посилання на всі використані джерела, зокрема нормативно-правові акти, судову практику, наукові публікації та інші матеріали. Автори несуть відповідальність за дотримання принципів академічної доброчесності та за достовірність викладених правових позицій.
Редакція журналу дотримується рекомендацій провідних міжнародних організацій у сфері публікаційної етики та регулярно переглядає свою політику щодо плагіату з урахуванням розвитку стандартів правничої науки і практики. Метою цієї політики є не лише запобігання порушенням, а й підтримання якісної, відповідальної та прозорої юридичної наукової комунікації.
Розкриття джерел фінансування
Автори зобов’язані забезпечити повну прозорість щодо джерел фінансування дослідження та підготовки публікації, зокрема шляхом розкриття інформації про всі гранти, інституційну підтримку, комерційні контракти, спонсорство або інші форми фінансової чи організаційної допомоги, які могли прямо або опосередковано вплинути на концепцію дослідження, методологію, збір і аналіз даних, інтерпретацію результатів або підготовку рукопису. Відсутність зовнішнього фінансування також підлягає обов’язковому зазначенню.
Процедури відкликання, виправлення або ретракції статей
1. Мета та сфера дії процедур виправлення або ретракції
Ця процедура регулює дії редакції у випадках, коли після публікації виявлено суттєві порушення наукової доброчесності або помилки, що роблять результати ненадійними. Документ є обов’язковим для всіх редакторів, авторів, рецензентів і поширюється на всі матеріали, опубліковані журналом в електронній і друкованій формах.
2. Ключові терміни
Ретракція (retraction) — це офіційне відкликання наукової публікації редакцією журналу після її опублікування у зв’язку з виявленням суттєвих порушень академічної доброчесності або достовірності результатів.
Відкликання (withdrawal) — анулювання автором (-ами) запиту на опублікування статті до її виходу у світ.
Виправлення (corrigendum/erratum) — це офіційна редакційна дія, коли після публікації виявлено технічні, фактологічні чи оформлювальні помилки, які не змінюють основних наукових висновків, з метою забезпечити точність наукових записів без дискредитації авторів.
Повідомлення про занепокоєння (expression of concern) — тимчасове попередження читачів, поки триває розслідування.
3. Підстави для ретракції, виправлення або відкликання
3.1. Ретракція відбувається, якщо:
- дані сфальсифіковано, сфабриковано, або вони є суттєво помилкові.
- виявлено плагіат.
- встановлено неправомірне авторство (включення до списку авторів осіб, які не брали участі в дослідженні; вилучення справжніх авторів; фіктивне представлення афіліацій).
- автором приховано конфлікт інтересів.
3.2. Відкликання відбувається виключно за бажанням автора до виходу статті у світ.
3.3. Виправлення статті відбувається, якщо мають місце:
- технічні або друкарські помилки.
- помилки автора, які не впливають на основні результати дослідження.
- помилки в зазначенні авторства або афіліації.
- лінгвістичні або стилістичні неточності.
4. Суб’єкти, що ініціюють процедуру
- Головний редактор або члени редколегії.
- Автор(и).
- Читачі, рецензенти, установи чи інші треті сторони (через офіційний лист або електронну форму на сайті з поміткою “Ethics Concerns”).
5. Етапи розслідування
Первинна оцінка (≤ 14 днів): редактор перевіряє достовірність твердження, забезпечує збереження доказів.
Формальне розслідування (≤ 60 днів): створюється Комітет з дослідження доброчесності (щонайменше 3 незалежних члени редколегії + зовнішній експерт, за потреби). Авторів просять надати пояснення та вихідні дані.
Рішення: Комітет надає рекомендацію головному редактору; остаточне рішення ухвалює Редакційна рада простою більшістю голосів.
Повідомлення сторін: автор(и), скаржник та, за потреби, установа отримують обґрунтоване письмове рішення.
6. Публікація повідомлення про ретракцію
Форма: окрема стаття-повідомлення з назвою «Retraction: [заголовок оригіналу]», підписана головним редактором (та/або авторами).
Зміст:
- повний бібліографічний опис оригіналу;
- дата ретракції та причина (коротко, без образливих висловів);
- посилання на розслідування (якщо публічне);
- вказівка, хто ініціював ретракцію;
- DOI і Crossmark-статус.
Зв’язок: HTML-сторінка статті відкривається спершу на сторінку повідомлення; PDF-файл статті лишається без змін, але на кожній сторінці ставиться водяний знак «Retracted».
7. Технічні дії та індексація
Оновлення метаданих через CrossRef протягом 72 годин після публікації повідомлення.
Відкрита сторінка «Список ретракцій» на сайті журналу.
Збереження усіх версій у репозитарії журналу та Національній бібліотеці ім.Вернадського.
8. Апеляційна процедура
Автор(и) можуть подати апеляцію протягом 30 днів із моменту повідомлення, подавши нові докази або аргументи. Апеляцію розглядає незалежний член редакційної колегії + зовнішній експерт, рішення ухвалюють не пізніше 60 днів. Позитивне рішення призводить до заміни «Retraction» на «Correction» або «Notice of exoneration».
9. Юридичні та етичні аспекти
Редакція зберігає право видалити статтю лише в разі судового рішення чи значної загрози здоров’ю, закликів до ненависті, цинічного посягання на честь та гідність і ділову репутацію тощо.
Усі повідомлення про ретракцію публікуються у відкритому доступі й не підлягають будь-яким обмеженням.
10. Перегляд політики
Редакція переглядає цей розділ щонайменше раз на два роки та публікує дату останньої ревізії.
Конфлікт інтересів
1. Мета та сфера дії
Політика описує, як автори, рецензенти, редактори та видавець запобігають, виявляють і врегульовують конфлікти інтересів (КІ), аби зберігати довіру читачів і відповідати загальновизнаним критеріям щодо прозорої етики публікацій.
2. Визначення
Конфлікт інтересів — це розбіжність між приватними інтересами особи та її відповідальністю за упереджену наукову й редакційну діяльність. КІ можуть бути наслідком як фінансових (платні консультації, корпоративні права, гранти тощо), так і нефінансових (особисті стосунки, політичні, ідейні, академічні або інституційні зв’язки) причин.
3. Суб’єкти розкриття
Автори, рецензенти, редактори, співробітники видавця.
4. Процедура розкриття для авторів
Під час подання: у рукописі вставити стандартну фразу:
«Автор(и) не мають / мають потенційні фінансові чи особисті КІ…»
Після рецензування: якщо додано спонсора, змінено роботу чи отримано патент, автор надсилає оновлену форму.
У публікації: за наявності КІ редакція доповнює публікацію інформацією про це.
5. Оцінка та врегулювання КІ
Початковий скринінг: технічний редактор перевіряє наявність відповідної заяви в тексті матеріалу.
Редакційний аналіз: головред оцінює, чи може КІ вплинути на об’єктивність; при потребі — призначає незалежного редактора або додаткового рецензента.
Ухвалення рішення:
- дрібний/прозорий КІ → публікація з відповідною заявою;
- суттєвий КІ, що не усунутий → відхилення;
- спірний випадок → скликання Комітету з етики (≥3 члени редколегії + зовнішній експерт).
6. Невиявлений КІ після публікації
В разі, якщо КІ виявлено після публікації, за фактом виявлення або повідомлення про це здійснюються перевірка, запит пояснень. Результатом цього можливі виправлення, повідомлення про занепокоєння (Expression of Concern) або ретракція, якщо упередженість суттєва.
7. Прозорість і зберігання даних
Усі декларації зберігаються щонайменше 5 років у системі редакції. Метадані про конкуруючий інтерес (competing interest) передаються у Crossref.
8. Заходи у разі порушень
|
Порушення |
Можливі дії |
| Несуттєве | публікація корегується |
| Суттєве, що вплинуло на висновки | Expression of Concern → розслідування → ретракція або виправлення |
| Систематичне приховування КІ | заборона подавати рукописи до журналу 2 роки; інформування установи |
9. Апеляції
Автори/рецензенти можуть оскаржити рішення щодо КІ протягом 30 днів; апеляцію розглядає незалежний член редколегії, рішення надсилається протягом 60 днів.
10. Перегляд політики
Редакція переглядає цей розділ раз на два роки.
Політика щодо використання генеративного штучного інтелекту (ШІ)
1. Мета та сфера застосування
Ця Політика встановлює принципи, правила й процедури використання генеративних моделей штучного інтелекту (large-language-models, системи створення зображень тощо) усіма учасниками редакційного процесу Журналу — авторами, рецензентами, редакторами та технічним персоналом. Вона доповнює Кодекс дослідницької доброчесності, етичні настанови COPE і чинне законодавство України та ЄС.
2. Ключові визначення
- Генеративний ШІ — алгоритм, що створює новий текст чи інші дані; приклади: ChatGPT, Grok, DeepSeek.
- Допомога ШІ в редагуванні — суто мовностилістичне виправлення, переклад тощо без генерування нових змістовних фрагментів.
- Декларація про ШІ — обов’язковий для авторів розділ рукопису «Заява про використання генеративного ШІ».
3. Засадничі принципи
- Людська відповідальність. Автором може бути лише людина; ШІ не визнається співавтором.
- Прозорість. Будь-яке використання ШІ, крім суто технічного редагування, підлягає повному розкриттю.
- Доброчесність і точність. Автори відповідають за фактичну правильність і відсутність вигаданих джерел.
- Конфіденційність. Рукописи, що рецензуються, не завантажуються у відкриті ШІ-сервіси.
- Дотримання авторського права. Твори без «людського внеску» не одержують правової охорони; відповідальність несе автор.
4. Використання ШІ авторами
- Допомога ШІ в редагуванні — дозволено; розкриття не потрібне.
- Генерація фрагментів тексту чи аналізу — дозволено за умови ретельного факт-чеку та опису в Декларації (назва інструменту, версія, мета, обсяг згенерованих фрагментів).
- Генерація зображень/графіки — допустима лише за методологічної потреби; у підписі зазначається: «Створено за допомогою [інструмент]», а в тексті — опис методу.
- Передача прав або зазначення ШІ як співавтора — заборонено.
- Зразок декларації.
Під час підготовки рукопису автор(и) використовував(ли) ChatGPT-4 (OpenAI, версія …, дата доступу …) для первинного перекладу розділу 3 та короткого резюмування джерел. Усі згенеровані фрагменти було ретельно перевірено та відредаговано автор(ами), які несуть повну відповідальність за кінцевий текст.
5. Використання ШІ рецензентами
Рецензентам забороняється використовувати генеративні системи штучного інтелекту або інші автоматизовані інструменти аналізу контенту для обробки, оцінювання, узагальнення чи формування висновків щодо рукописів, поданих на рецензування. Передача повного тексту рукопису або його істотних частин до будь-яких зовнішніх сервісів штучного інтелекту, зокрема хмарних або публічно доступних платформ, є неприпустимою, незалежно від мети такого використання. Рецензування має здійснюватися виключно особисто рецензентом із дотриманням принципів конфіденційності, неупередженості та особистої відповідальності за зміст рецензії. Порушення цієї вимоги розглядається як серйозне етичне порушення та може бути підставою для відсторонення рецензента від подальшої співпраці з журналом та застосування інших передбачених політикою заходів.
6. Використання ШІ редакторами та співробітниками
- Дозволене використання закритих інструментів ШІ для технічних завдань (перевірка подібності, пошук потенційних рецензентів, базовий мовний аналіз).
- Остаточні редакційні рішення (прийняття, відхилення, запит доопрацювань) ухвалюються тільки людиною.
7. Авторське право та ліцензування
Автор, подаючи матеріал, підтверджує наявність усіх прав на контент, створений із допомогою ШІ. Якщо використано ШІ-генеровані зображення, автор гарантує відсутність порушення прав третіх осіб і, за можливості, документує джерела тренування моделі. ШІ не може бути стороною договору про передання авторських прав; права переходять від автора-людини до видавця на умовах стандартної ліцензії журналу.
8. Перевірка, виявлення порушень і санкції
Редакція може застосовувати інструменти для детекції ШІ-генерованого контенту. За порушення Політики можливі:
- вимога виправити або доповнити рукопис;
- офіційна «Заява про занепокоєння»;
- відкликання опублікованої статті;
- повідомлення роботодавця чи грантодавця автора.
9. Захист персональних даних та конфіденційність
До сторонніх ШІ-інструментів не передаються персональні дані, комерційна таємниця чи інша захищена інформація без упевненості у дотриманні законодавства та політики журналу щодо конфіденційності.
10. Перегляд Політики
Через швидкий розвиток технологій редакція здійснює щорічний або позачерговий перегляд документу. Оновлена версія набирає чинності з моменту її публікації на сайті журналу.
