Порівняльний аналіз правосуб’єктності юридичної особи та штучного інтелекту у контексті впливу на корпоративне управління

Жорнокуй Юрій

Відомості про автора
ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-9669-6062

Дата публікації: 03.12.2024

DOI: https://doi.org/10.69724/2786-8834-2024-3-3-98-112

Ключові слова: юридична особа, фізична особа, штучний інтелект, правосуб’єктність, корпорація, корпоративне управління, член органу, технологія.

Завантажити PDF
3-й випуск. Обкладинка

Анотація

У статті здійснено порівняльний аналіз правової доктрини щодо наділення юридичної особистості правосуб’єктністю як одним з елементів її правової характеристики. Основний наголос зроблено на останніх дослідженнях щодо можливості існування правосуб’єктності у штучного інтелекту. Доведено, що використання у правозастосуванні та доктрині конструкції штучного інтелекту ще не є свідченням доцільності негайного наділення її правосуб’єктністю. Обґрунтовано, що навіть сьогодні, порівняно з конструкцією юридичної особи, це питання є досить складним і проблематичним для вирішення, що і є однією з головних причин невизнання за штучним інтелектом законності набуття правосуб’єктності, поруч з фізичними та юридичними особами як самостійними учасниками корпоративних правовідносин. Зауважується, що штучний інтелект на сьогодні – одна з найбільш важливих передових технологій сучасності, проте він є системою, яка лише імітує розумову поведінку людини. Звертається увага, що технології штучного інтелекту активно застосовуються в рамках корпоративного управління, проте на сьогодні відсутні загальновизнані механізми відповідного застосу- вання. З метою попередження ризиків, які можуть бути у сфері корпоративного управління при застосуванні технологій штучного інтелекту, запропоновано напрацювати механізми покладення на корпорації обов’язку з розробки внутрішніх актів, які б регулювали вплив штучного інтелекту на прийняття рішень членами органів таких юридичних осіб; на законодавчому рівні окреслити межі застосування технологій штучного інтелекту під час прийняття рішень членами органів корпорації; напрацювати норми, які б закріпили підзвітність систем штучного інтелекту (наприклад, їх розробнику, юридичній особі, яка має права щодо такої системи тощо) та встановили механізм відповідальності за завдання шкоди системами штучного інтелекту.

Як цитувати

In accordance with DSTU 8302:2015:
Жорнокуй Ю.  Порівняльний аналіз правосуб’єктності юридичної особи та штучного інтелекту у контексті впливу на корпоративне управління. Цивілістична платформа. 2024. № 3. С. 98-112. https://doi.org/10.69724/2786-8834-2024-3-3-98-112

According to the international style of APA:
Zhornokui, Y. (2024) Comparative analysis of legal Personality of a legal Entity and artificial Intelligence within the Impact on Corporate Governance. С. P. Journal, 3. https://doi.org/10.69724/2786-8834-2024-3-3-98-112 [in Ukrainian].

Посилання

  1. Agrawal, А., Gans, J. S. & Goldfarb, А. (2019). Exploring the Impact of Artificial Intelligence: Prediction versus Judgment. Information Economics and Policy, 47, 1–6. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0167624518301136 (дата звернення: 04.05.2024).
  2. Baranov, O. A. (2017, november 17) Internet items and artificial intelligence: sources of legal regulation. ІТ-pravo: problemy ta perspektyvy rozvytku v Ukraini: zbirnyk materialiv II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (р. 18–42). Lviv. Ukraina: NU Lvivska Politekhnika [in Ukrainian].
  3. Baranov, O. A. (2022). Transformation: social & digital & legal : monograph (1. Saving civilization: economics); Odesa: Helvetyka [in Ukrainian]. Baranov, O. A. (2023). Definition of the concept of «artificial intelligence». Informatsiia i pravo, 1 (44), 32–49 [in Ukrainian].
  4. Bayern, Sh. (2014). Of bitcoins, independently wealthy software, and the zero-member LLC. Northwestern Law Review, 108, 1485–1500.
  5. Bayern, Sh. (2015). The implications of modern business-entity law for the regulation of autonomous systems. Stanford Technology Law Review, 19, 93–112.
  6. Borysova, V. I. (2001). Theories of a legal entity’s essence: history and present time. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy 4, 7–44 [in Ukrainian].
  7. Bryson, J. J. (2012). A role for consciousness in action selection. International Journal of Machine Consciousness, 4 (2), 471–482.
  8. Bryson, J. J., Diamantis, М. е. & Grant, Т. D. (2017). Of, for, and by the people: the legal lacuna of synthetic persons. Artificial Intelligence and Law, 3, 273–291.
  9. Chesterman, S. (2020). Artificial intelligence and the limits of legal personality. International & Comporative Law Quarterly, 69 (4), 819–844.
  10. De Almeida P. G. R., dos Santos C. D. & Farias J. S. (2021). Artificial intelligence regulation: A framework for governance. Ethics and Information Technology, 23, 505–525.
  11. Dennett, D. C. (2009) The part of cognitive science that is philosophy. Topics in Cognitive Science, 1 (2), 231–236.
  12. Joost N. Kok, Egbert J. W. Boers, Walter A. & Kosters, Peter van der Putten. (2002).
  13. Artificial Intelligence: Definition, Trends Techniques. Knowledge for Sustainable Development: an Insight into the Encyclopedia of Life Support Systems. Publishers, Oxford, UK, 1, 1095–1107. 2020
  14. Person or Agenthood of Artificial intelligence technologies. Acta Baltica Historiae et Philosophiae scientiarum, 8 (2) 73–92.
  15. Kharytonov, Ye. & Kharytonova, O. (2018, november 29). On the problem of civil legal personality of robot devices: Internet items: problems of legal regulation and implementation : Proceedings of the Scientific and Practical Conference Materialy nauk.-prakt. konf. (p. 42–46). Kyiv. Ukraina: Politekhnika [in Ukrainian].
© Цивілістична платформа. Всі права захищено. 2025