Марина Ус. Науковий висновок щодо можливості кваліфікації вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки як негаторного способу захисту, на який не поширюється позовна давність

Анотація

НАУКОВИЙ ВИСНОВОК

щодо можливості кваліфікації вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки як негаторного способу захисту, на який не поширюється позовна давність

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Метою підготовки цього висновку є вирішення питання щодо можливості кваліфікації вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки як негаторного способу захисту, на який не поширюється позовна давність.

Висновок підготовлено на запит відповідно до п. 3.3. розд. 3 Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді, затвердженого Постановою Пленуму Верховного Суду від 02 лютого 2018 року № 1.

Для підготовки наукового висновку поставлені такі питання:

1. Чи є позовна вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки негаторним позовом, на який не поширюється позовна давність?
2. Чи можна вважати, що порушення орендарем умов договору оренди земельної ділянки (здійснення самочинного будівництва, використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням) є триваючим правопорушенням, а тому початковий момент перебігу позовної давності зміщується з кожним днем порушення прав власника земельної ділянки?
3. Чи є вимога орендодавця про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу споруд торговельного призначення, які розташовані на цій земельній ділянці, вимогою речового характеру (негаторним позовом)? Чи можна розглядати будівництво орендарем споруд без отримання згоди орендодавця як порушення права власності орендодавця, не пов’язане з укладеним договором оренди земельної ділянки?
4. Зважаючи на те, що на момент звернення позивачем до суду договір оренди земельної ділянки не був припинений, чи є вимога про повернення земельної ділянки передчасною?