ПРАВОВА ПРИРОДА ЧАСТКИ В СПІЛЬНІЙ ВЛАСНОСТІ
В. Є. Кисіль,
В.І. Крат,
Ю.В. Мица, кандидат юридичних наук, проректор приватного вищого навчального закладу «Харківський інститут кадрів управління» (Харків, Україна)
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0642-9513
Email: ukrtechnosfera@ukr.net
І.В. Спасибо-Фатєєва
Тематика права спільної власності широка, глибока і багатогранна. Складність її висвітлення полягає у майже відсутності на теренах України її дослідження. Натомість правники інших держав протягом років впритул до цього часу постійно її моніторять. І це нагальна необхідність, оскільки численні спори в судовій практиці доводять, що невизначеність із основними постулатами доктрини права спільної власності приводить до неподоланних складнощів при вирішенні судових спорів. Зокрема це стосується правової природи частки у спільній власності. Концептуальність цього питання доводиться наявністю численних теоретичних проблем, з яких слідують, звичайно, прикладні проблеми.
В Україні до тематики окремих аспектів спільної власності вдавалися С. С. Дністрянський, І.В. Жилінкова, В.І. Крат, Р.А. Майданік, В.П. Маслов, І.В. Спасибо-Фатєєва. Ґрунтовних же монографічних досліджень взагалі не існує, як втім і аналітичних статей, яких явно бракує.
Натомість, наприклад, в Німеччині й країнах континентального права, що тяжіють до її цивілістичної доктрини, спори щодо правової природи частки тривають досить давно (принаймні, ще з часів безпосереднього застосування у німецьких державах рецепійованого римського права). Слід додати, що законодавче регулювання частки спірне, що негативно впливає на правозастосовчу практику.
При розгляді частки у спільній власності слід виділити два рівні проблем – теоретичний та прикладний (правозастосовчий).
