І. Спасибо-Фатєєва,
доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України,
професор кафедри цивільного права № 1
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
РЕЧОВІ ПРАВА ЗА ЦИВІЛЬНИМ ТА ГОСПОДАРСЬКИМ КОДЕКСАМИ УКРАЇНИ
Регулювання речових відносин є одним із найважливіших напрямів для обох кодексів. Відповідно до ЦК України речові права мають назву «права на чуже майно». У ГК України такий термін не вживається, в ньому йдеться про інші речові права. Само по собі це не має істотного значення, оскільки речові права, відмінні від права власності, називаються по-різному і, крім «права на чужі речі» та «інші речові права», ще існує вислів «обмежені речові права». Натомість термін «правá на чужу річ» чітко акцентує на тому, що в певної речі є власник, а інша особа, однак, має речове право на цю річ. Це право не може бути аналогічним праву на свою річ (праву власності), тому й називається правом на чужу річ. Тоді важливим є обсяг прав невласника та їх співвідношення з правами власника. Якщо ж аналізувати термін «інші речові права» без зазначення на те, що вони є правами на чужу річ, то можна допустити, що ці права існують самі по собі, без прив’язки до права власності. Відтак, може видаватися, що ці права автономні від права власності або існують замість останнього.
