- Спадкування цінних паперів
Специфіка спадкування цінних паперів залежить від їх виду.
Спадкування цінних паперів на пред’явника ідентичне спадкуванню будь-яких рухомих речей. Оскільки цінні папери на пред’явника легітимують управомочену особу через їх пред’явлення зобов’язаній особі до виконання, то саме по собі виявлення таких цінних паперів (їх сертифікатів) серед спадкового майна є достатньою підставою для їх віднесення до складу спадщини.
Ситуація з ордерними цінними паперами дещо складніша: питань щодо прав спадкоємця не буде виникати лише в разі чіткого додержання спадкодавцем вимоги безперервного ряду індосаментів. Тоді, крім цінного папера та свідоцтва про право на спадщину (чи судового рішення), спадкоємцю для доведення свого права не треба нічого подавати.
Слід мати на увазі, що ані цінні папери на пред’явника, ані ордерні цінні папери не можуть існувати в бездокументарній формі, адже приписи ч. 2 ст. 4 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів» закріплюють обов’язковість іменної ідентифікації власників цінних паперів, випущених у бездокументарній формі, за допомогою облікового реєстру зберігача.
Спадкування іменних цінних паперів (переважно спірні ситуації в цьому випадку стосуються акцій), в цілому, відбувається без будь-яких особливостей. Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» з питань спадкування цінних паперів обмежився практично лише вказівкою на те, що в акціонерних товариствах до спадкоємців переходить право власності спадкодавців на акції.
Між тим залишається важливим питання про момент переходу права власності на іменні цінні папери, оскільки спеціальне законодавство регулює переважно договірні підстави зміни їх власника й не завжди враховує особливості спадкового правонаступництва.
