Анотація
НАУКОВИЙ ВИСНОВОК
на звернення судді С. Могил від 10.07.2025 р.
В запиті були поставлені численні питання, які потребують розлогого наукового аналізу. Оскільки це означало б написання об’ємної наукової праці, стисло відповім на задані питання і запропоную відсилання до інших джерел, де позиція викладена об’ємніше.
- Хто є суб՚єктом права господарського відання та що визначається об՚єктом цього права?
Суб՚єктом права господарського відання може суб՚єкт підприємництва (ч. 1 ст. 136 ГК).
Об՚єктом права господарського відання можуть бути будь-які речі (майно).
- Враховуючи норму ч. 2 ст. 136 ГК України, ч. 2 ст. 62 ГК України за якими суб՚єктами господарювання може закріплюватися майно на такому правовому титулі, як право господарського відання? За суб՚єктами підприємницької діяльності чи це право може мути і державна установа? Якщо державна установа є носієм цього права, то за яких умов?
Майно може бути закріплене на праві господарського відання, як правило, за суб՚єктом підприємництва. Проте окремими законами може бути встановлено й інше. Так, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» наукова установа може володіти майном на праві господарського відання. Українське законодавство не містить чітко визначеного правового режиму майна установ. В окремих законах допускається змішаний правовий режим (право господарського відання та право оперативного управління, а також навіть право власності, право господарського відання та право оперативного управління як в ст.7 Закону України «Про трубопровідний транспорт»). Про це свідчить і норма ст. 39 Закону «Про власність» (втратив чинність), яка тлумачилася як допущення змішаного правового режиму майн державної установи. Виходячи з цього, можна стверджувати, що і суб’єкти підприємництва, й установи, і некомерційні підприємства можуть мати майно як на праві господарського відання, так і на праві оперативного управління.
Більше того, саме поняття суб՚єкта підприємництва не зводиться до підприємств (ст. 62 ГК), а постає як будь-який суб՚єкт господарювання, що правомірно здійснює підприємницьку діяльність. Адже остання в силу ст. 42 ГК відзначається лише метою отримання прибутку, а здійснюється суб՚єктами господарювання, до яких належить далеко не тільки лише підприємства (ч. 2 ст. 55 ГК).
