Анотація. Актуальність статті зумовлена скрутним фінансовим становищем, в яке потрапили переважна більшість фізичних та юридичних осіб внаслідок ескалації військової агресії російської федерації проти України та збільшенням обсягу тимчасово окупованих територій, а також змінами в українському законодавстві. Внаслідок аналізу наукової літератури, законодавства та судової практики робляться висновки, що: форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру; обов’язок доказування цих обставин покладається на ту особу, яка на них посилається; необхідно довести їх надзвичайність та невідворотність, а також те, що саме вони стали причиною невиконання чи прострочення зобов’язання; наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом (відповідна ТПП видає сертифікат), проте наявність сертифікату ТПП ще не є запорукою звільнення від відповідальності, можуть підтверджуватися будь-якими доказами.
За загальним правилом, форс-мажорні обставини звільняють не від самого зобов’язання, а від відповідальності за його порушення. Судова практика свідчить, що навіть не від всього обсягу відповідальності, а лише від неустойки (ч.3 ст.550 ЦК України), а не від штрафних санкцій, передбачених ст.625 ЦК України). Проте, внаслідок змін до ЦК України з 24.02.2022 року протягом всього часу воєнного і надзвичайного стану, а також протягом 30 днів після їх закінчення позичальники за кредитними договорами і договорами позики звільнені і від штрафних санкцій за ст.625 ЦК України.
Слід визнати, що у зв’язку із грошовим характером кредитних зобов’язань у більшості випадків українські суди скептично ставляться до тимчасової окупації, як підстави звільнення від відповідальності за порушення кредитних зобов’язань. При цьому норми спеціального законодавства звільняють окремих позичальників за споживчими іпотечними кредитами від виконання основного зобов’язання за договором.
Ключові слова: форс-мажор, кредитні зобов’язання, підстави звільнення від відповідальності.
Summary. The relevance of the article is due to the difficult financial situation in which the vast majority of individuals and legal entities have fallen as a result of the escalation of the military aggression of the russian federation against Ukraine and the increase in the volume of temporarily occupied territories, as well as changes in Ukrainian legislation. As a result of the analysis of scientific literature, legislation and court practice, conclusions are drawn that: force majeure circumstances are not prejudicial; it is necessary to prove their emergency and inevitability, as well as the fact that they were the cause of non-fulfillment or delay of the obligation; the presence of force majeure circumstances can be certified by the relevant Chamber of Commerce’ certificate, however, such certificate is not yet a guarantee of exemption from responsibilitye.
Force majeure does not release from the obligation itself, but from responsibility for its violation. Court practice shows that not from the full scope of responsibility, but only from a penalty (Part 3 of Article 550 of the Civil Code of Ukraine), but not from fines provided for by Article 625 of the Civil Code of Ukraine). However, as a result of changes to the Civil Code of Ukraine from February 24, 2022, during the entire period of martial law and state of emergency, as well as within 30 days after their end, borrowers under credit agreements and loan agreements are also exempt from fines under Article 625 of the Civil Code of Ukraine.
Due to the monetary nature of credit obligations, in most cases, Ukrainian courts are skeptical of temporary occupation as grounds for exemption from liability for breach of credit obligations. However, special legislation exempts individual borrowers under consumer mortgage loans from fulfilling the main obligation under the contract.
Keywords: force majeure, credit obligations, grounds for exemption from liability.
