Відсотки як плата за користування грошовими коштами у проєкті нового Цивільного кодексу України

Актуальність дослідження зумовлена рекодифікацією цивільного законодавства та необхідністю системного оновлення його норм. Дослідження спрямоване на виявлення того, якою мірою нова законодавча конструкція відсотків за користування грошовими коштами відповідає сучасним потребам приватноправового регулювання та чи забезпечує вона належний баланс між інтересами кредитора і боржника. У статті досліджується положення чинного (ст. 536 ЦК України) та перспективного цивільного законодавства (ст. 811 Проєкту) щодо застосування відсотків за користування грошовими коштами та зроблено висновок про трансформацію концепції правового регулювання відсотків від лаконічної загальної моделі до системного і більш передбачуваного регулювання, яке виокремлює відсотки як самостійну цивільно-правову категорію, що функціонує не лише як загальна плата за користування коштами, а й як елемент спеціального механізму грошового зобов’язання з детальною регламентацією: конкретизовано порядок сплати відсотків, визначено базу та період їх нарахування, врегульовано валюту виконання, капіталізацію, черговість зарахування часткових платежів, момент припинення нарахування та співвідношення відсотків із наслідками прострочення. Окрему увагу приділено проблемам визначення розміру відсотків за користування грошовими коштами, оскільки недоліком як чинної редакції, так і проєктної є те, що в законі не встановлено розміру відсотків на випадок незазначення відповід- ного розміру в договорі чи законі, за виключенням процентів за користування позиковим капіталом, «законний» розмір яких визначено на рівні облікової ставки НБУ та обґрунтовується необхідність внесення відповідних змін до ЦК України.